Куда обращать внимание при выборе сервера.

Куда обращать внимание при выборе сервера.

Постепенно каждая организация, в течении собственного подъема, сможет встретиться с моментом что окажется обязательным фактом улучшать свою IT-область. Приходит пора, что руководству по настоящему требуется покупать сильные сервера, так как домашние пК уже не работают с необходимыми поручениями и с защитой информации. Регулировка и пуск серверной станции помогает уладить различные цели по реализации коих надо немалые мощности, упорядочивания первостепенных а также резервных копий нужных информационных данных, организация удаленного подключения к программам и другим сетям компании. Покупка подходящего сервера для компании может помочь обеспечить стойкий доступ к рабочим данным компании. Перед покупкой дополнительно необходимо определить задания сервера так как по этой причине зависит сумма сервера а также его обслуживание.

Сервер, прежде всего, является сильным компьютером, который способен легко выполнять значительные вычисляемыые задачи как vps, а кроме того собирать одновременно все информационные данные фирмы. В угоду большего удобства сервера стали систематизировать по их предопределению и установленных заданий. Согласно данной матрице сервера разобщают на:

Сервера, где распределяются большие размеры данных. Такие сервера специально смонтированны непосредственно под базы данных.

Оборудование, в цели коих входит функционирование скриптов, что запрашивают не малых мощностей и где может заниматься один или два участников одновременно.

Остальные типы сервера можно причислить к файл-хостинг, они нужны ради упорядочивания информации и подключения к нему нескольких групп пользователей

Но, вынуждены отметить что подобная группировка считается весьма условной и очень часто сервера осуществляют одновременно несколько опций при работе.

По таким составляющим как оперативная память, процессорная мощность, объем винчестера просчитывают рабочую группировку серверов. Дополнительно влияют на схожее дифференцирование объем блока и дополнительно его виды.

Ну, давайте начнём с основных ходов по правильному выбору сервера.

Сперва определите задачи и роли, которые возьмется выполнять новый сервер.

Последующим етапом будет определение предвидимого условия а также позиции под действие сервера. Важно узнать число клиентов, какие будут нагружать серверные потенциалы оборудования.

И под конец, требуется выяснить какими же мощностями будет характеризоваться ваш купленный сервер. Мы говорим о подобных мощьностях как ядра процессора, жесткий диск и другое

Всякий раз до покупки установите верно определите анализ текущих потребностей для организации. Все это позволит вам исключить приобретение сервера с малыми или лишними мощностями, а значит — избежать бесполезных вложений. Если вы берете сервер с малыми мощностями тогда появляются проблемы с полноценным функционированием серверной работы, следовательно может образоваться множество просчетов а также закрытость сервера. Когда будет взят сервер с мощностями какие превосходят нужды, в таком случае это повлечет дополнительные издержки на содержание и работу машины.

Наши советы предоставят вам возможность приобрести своей фирме сервер, какой станет подходить любым вашим запросам. И вам надо принять в расчет возможность роста мощностных критериев сервера по мере роста организации. Нынче вы можете купить для себя приличный заказать сервер и вовсе не заботится о устойчивой службе и исполнения назначенных целей.

И, сделаем итоги. Сперва требуется решить какие проекты начнут осуществятся на серверах, какое количество работников получат к нему доступ и сколько намечается синхронных подключений. Дальше разбираем как много енергии начнет при этом расходоваться и с данных параметров браться к формированию требований на выбор сервера.

Пожелаем вам удачной работы и прогресса вашей фирмы.

Цель по покупке подходящего сервера

Цель по покупке подходящего сервера

Представленная инструкция станет полезна для фирм, количество сотрудников у которой равняется от 4 до 15 пользователей.

Основная основная цель данной статьи будет рассказать про функцию аренда серверов в компаниях а также предоставить советы по лучшему подбору серверного железа а также программного обеспечения.

Основная суть в том что термин «Сервер» от британского означает как служитель. И действительно, сервер предоставляет очень нужные услуги для многих сотрудников многих отраслей. Поэтому AHKOР постоянно считается исключительно надежным, и поэтому весьма дорогостоящим. Не всегда многие сервера оказываются более сильными чем рядовые офисные компьютеры. И еще довольно занимательный факт заключается в том моменте что ежели сервера трудятся на сотрудников, в этом случае пользователи их получается приказчиками.

Рассмотрим позиции и поручения.

Теперь давайте придём к такому факту что задания которые осуществляет сервер впору приспособить для разных серверных станций, а разрешается и сочетать ряд задач на одном сервере. Сначала требуется подразумевать что в фирмах севрерных кластеров больше одного, это объясняется тем что в силу вступают некоторые моменты, что полагается рассмотреть отдельно. Заметим что такие разграничения имеют достаточно условный характер.

1. Компьютер какой предназначается для всевозможных софтов.

Такой сервер организовывается довольно редко. Он нужен для действия порядком сильных проектов, в основном это вычислительные задания аудиторских проектов или других программных средств которые запрашивают крайне немалых ресурсов для имеющихся вычислений. В основном, в мелких фирмах подобные приложения попадаются весьма нечасто и поэтому подобные сервера нашли отнюдь не самую высокую востребованность. Данный тип серверов предполагает наличность мощных апаратных ресурсов, мощные чипы новейшего поколения, а также большого объема оперативной памяти. Дополнительно неотъемлемым атрибутом есть наличие дополнительных носителей данных и сильная охлаждающая установка.

В итоге — это довольно недешевые сервера. Но на данных серверах монтируется Xrumer, и делать работу по запуску прочего комплекта приложений.

2. Сервер для целевых задач

Данный компьютер содержит немало схожести с информационным сервером для программ. Сущность этого терминального сервера состоит в том что сервер предназначается для многих клиентов с разнообразным приоритетом допуска. Такая разработка даёт возможность примыкать к серверу от различных узлов (нередко весьма слабых) и производить на нем различные высчитывания и устанавливать компьютерные программы. Возможно это как аналитическая а возможно и аудиторская проекты. От данного сервера требуется сильная и стабильная отдача, потому, что за один раз к серверу должно быть подключено немало пользователей. Однако к данному серверу могут подсоединяться пользователи с нетбуков и смартфонов.

На видеотерминальный подход подсоединяются пользователи под особые приложения и компьютерные программы.

Во всех моментах варианта сервера надлежит принимать во внимание несколько свойств, что очень важны в работе.

Сервера не являются функциональным местом для специалистов. Чем в меньшей мере сотрудники имеют в распоряжении к ним допуск, тем лучше.

Не нужно удалять от серверных станций мышки или клавиатуры. Внезапно они окажутся довольно важны

Очень значимым критерием в работах серверов считается электропитание. Не скупитесь на ИБП и батареях.

Файлсервера стабильно требуют тех поддержки. По текущей причине не забудьте наблюдать за яркими маяками и пронзительными звуками которые выпускаются информационным сервером. Безопаснее известить о сигналах заблаговременно, чем позже исправлять неисправности.

Сервер проработает довольно дольше ежели его совершенно не будут задирать дополнительно. Никаких личных задач, только организационные. Если он не работает круглыми сутками, в таком случае так и лучше, прослужит лет пять, а возможно и больше.

Костели Мукачівського району

Пам’ятки національного значення

1.Мукачево. Готична каплиця св. Мартина XIV ст. Представляє собою перебудовану частина готичного храму, розібраного за старістю в 1904 р. Всередині каплиці збереглися фрескові розписи XIV ст. Фото квітень 2011.

Пам’ятки місцевого значення

Пам’ятки не внесені у реєстри

1.Мукачево. Костел (німецька кірха) Серця Ісуса Христа 1905-1911 рр. біля підніжжя замкової гори в Мукачеве. Фото квітень 2011.

2.Мукачево. Костел св. Мартина 1904 року. Фото квітень 2011.

Костели Берегівського району

Пам’ятки національного значення

Пам’ятки місцевого значення

1.Боржава. Костел (реформатська церква з 1552 року) XV століття, перебудова 1830 року. У пам’ятках архітектури місцевого значення споруда значиться як готичний храм XIV ст. Фото квітень 2011.

Пам’ятки не внесені у реєстри

Закарпатський міх. Частина 2

Зачатки весни на Закарпатті…

Костел Серця Ісуса Христа (1905-1911 р.) біля підніжжя замкової гори в Мукачеве.

Костел Серця Ісуса Христа. Вид на фасад святині.

Інтер’єр костелу.

Звідки б Ви не наближалися до Мукачево, за десятки кілометрів, на одинокій гостроверхій сопці, як магніт, Вас притягує овіяний легендами і бойовою славою мукачівський замок “Паланок”.

«Прощання» із замком…

Мукачеве (місто). Крім потужного замку в Мукачево є ще багато цікавого: каплиця св. Мартина (XIV ст.), жіночий Миколаївський монастир на Чернечій горі (XVIIІ ст.), палац Ракоці (1663р.) та прекрасна зелена ратуша (1903р.)…

Греко-католицький Успенський собор в центрі Мукачево.

Будинок торгівельної біржі (поч. XX ст.).

Пам’ятник Олександру Духновичу.

Ратуша 1904 року в Мукачеве.

Будинок російського драматичного театру (1896 р.).

Вулиця Пушкіна в Мукачеве.

Пам’ятник Кирилу і Мефодію.

Пам’ятник сажотрусу.

Костел св. Мартина 1904 року.

Реформатська церква (кін. XVIII ст.).

Представляє собою перебудовану частина готичного храму, розібраного за старістю в 1904 р. Кам’яна, однонавна базиліка з гранчастою апсидою і невеликою круглою башточкою з гострокінцевим завершенням. З усіх боків стіни укріплені потужними кам’яними контрфорсами. Портал оформлений цибулистою аркою і прикрашений трояндою. У стінах вузькі стрілчасті вікна. У бічні фасади вмуровано плити з епітфіями, багато з яких датовані. Всередині каплиці збереглися фрескові розписи XIV ст. Пам’ятник реставровано в 1967 р. (архіт. В. Б. Захаров), розписи — в 1978 р. (художники-реставратори Я. С. Мовчан, М. Присяжна).

Готична каплиця св. Мартина (XIV ст.) в Мукачеве.

Інтер’єр костелу.

Ріка Латориця.

Новий храм на околицях Мукачеве.

Чинадієве.

Греко-католицька церква (14 ст.) в с. Чинадієве.

Посеред старовинного містечка Чинадієво розташований похмурий середньовічний замок “Сент-Міклош” (XIVст.), з цікавим інтер’єром, потаємним ходом та спальнею мужньої Ілони Зріні, в якій вона зустрічалася з графом Імре Текелі.

Замок. Інтер’єр.

Замок XVII ст. Бічна вежа.

Православний храм в Чинадієве.

Замок дійшов до наших днів з незначними перебудовами. Споруда кам’яна, масивна, прямокутна в плані, з двома круглими баштами. Основний корпус двоповерховий з цегляними сводами. Вежі трьохярусні. Стіни позбавлені яких-небудь декоративних форм. Збереглися лише два віконних прорізи бічного фасаду із білокам’яним обрамленням. По всьому периметру замку над вікнами другого поверху розташовані бійниці, які сприймаються як декоративні елементи. Збереглися давні підземні ходи.

Санаторій «Карпати». Дорога до палацу.

Мисливський замок (так ще називають цю споруду) графів Шенборнів (1890р.). Він дивиться на Вас 365 вікнами, запрошує через 12 входів у 52 кімнати. 365 вікон символізують 365 днів року, 12 входів — 12 місяців року і 52 кімнати (за іншими даними понад 100) — 52 тижня року.

Став біля палацу. Своїми контурами нагадує колишню Австро-Угорську імперію на карті. Водойма створена на початку XX ст.

Палац оточений гарним дендропарком з багатьма екзотичними рослинами та унікальним джерелом краси з гліцериновою водою, яка за переказами омолоджує на 10 років.

Палац знаходиться в лісі. Виник на місці старого мисливського замку, побудованого в першій половині XVIII ст. Невелика дерев’яна споруда, мала назву «Берегвар», що означає фортеця Берегово. В кінці XIX ст. зводиться новий палац (архіт. 3.Грессерсон) в романтичному стилі, що своїми вежами нагадує середньовічний рицарський замок. У 1944 р. тут організований будинок відпочинку, а з 1946 р. — санаторій ВЦРПС. В часи поточних ремонтів дещо змінився архітектурно-планувальний вигляд пам’ятника. Палац розташований в центрі території санаторію «Карпати» площею близько 50 га і входить в його комплекс як головний корпус. Архітектурний вигляд і вдале розміщення на самій високій ділянці рельєфу дозволяють палацу домінувати не тільки у функціональному, але й у архітектурному відношенні. Він вдало пов’язаний з іншими спорудами комплексу системою паркових пішохідно-транспортних доріжок. Пам’ятник представляєт собою складний архітектурний обсяг, умовно складається з парадної частини, завершеною, домінантною вежею з годинником (південне крило), господарської частини (північне крило) і об’єднує їх каплиці. Обидві частини палацу двоповерхові. Східна частина має цокольний поверх, для спорудження якого використаний камінь з найближчих каменоломень. Сьогодні пам’ятник використовується як спальний корпус санаторію.

Санаторій “Карпати”. Палац графів Шенборнів, 1890-1895 рр.

По дорозі на Львів через вікно зафіксував:

Дерев’яна церква св. Михаїла 1874 року в с.Сможе.

Дерев’яна церква св. Миколая 1926 року в селі Козьова. Навпроти, через дорогу дерев’яна дзвіниця, очевидно, попереднього храму.

Датування: 16-17 квітня 2011 р.

Закарпатський міх. Частина 1

Лумшори. Найпопулярніше курортне селище Перечинського району Закарпатської області, що лежить біля підніжжя полонини Руни. Славу Лумшорам приніс каскад водоспадів на р.Туриці (найвищий каскад сягає 12 м) та мінеральні джерела з високим вмістом сірководню.

Водоспад у Лумшорах

Чани в Лумшорах

Лікувально-оздоровчий комплекс «Полонина»

Водоспад у верхів’ї р. Турички (права прит. Тур’ї, бачейн Тиси), у Перечинському районі Закарпатської області, поблизу с. Лумшори

Річка Туричка

Водоспад Партизан в селі Лумшори (Перечинський район)

Вода падає потужними струменями зі скелі, утворюючи біля підніжжя невелике озеро. Об’єкт туризму.

Водоспад в Лумшорах. Вид збоку

Біля водоспадів діє турбаза «Лумшори».

В горах де-не-де ще є сніг…

Бальнеологічний курорт Лумшори відомий ще з XVII ст.

Лікувально-оздоровчий комплекс «Полонина» в Лумшорах

Берегове. Стародавній винний підвал у м.Берегове

Берегове — центр виноградарства на Закарпатті.

Дегустаційний стіл

Напис на підзозі винного підвалу

Винний підвал ззовні

Боржава. Відоме з 1321 року. У селі зберігся костел (реформатська церква з 1552 року) XV століття, перебудова 1830 року. У пам’ятках архітектури місцевого значення споруда значиться як готичний храм XIV ст.

Клумба біля костелу, посеред якої напис на угорській мові

Мужієво. Реформатська церква 1793 р. (за іншими даними 14 ст.) в с.Муж(с)ієве з дерев’яною дзвіницею з 15-17 ст.

Гать. Реформатський храм 1733 р. (перебудований 1828 р.).

Мукачеве. Замок.

На південній околиці міста Мукачева, розташованого біля підніжжя Карпат, самотньо стоїть крута сопка. На вершині її монументальним архітектурним ансамблем красується величний середньовічний замок, відомий під назвою «Паланок».Висота сопки 68 метрів. У народі кажуть, що вона насипана руками кривавою працею і муками людей, які переносили нелюдські муки. Від цього й пішла назва «Мукачево». Однак у багатьох місцях виразно видно виходи базальтової породи, що лежить в основі природної гори, а назву місто отримало від важкого життя населення. Точних історичних даних про виникнення замку, як і самого Мукачева, немає. У грамотах угорських літописців є згадка про те, що угорці на початку X століття, перейшовши Карпати, зупинилися біля Мукачева, де відпочивали сорок днів після важкого переходу. Це перша згадка про місто. Про існування ж в ті часи замку літописці не згадують. У другій половині XIII століття Мукачево (як і значна частина Закарпаття) належало галицькому князеві Леву Даниловичу, зятю угорського короля Бейли IV. Але і в грамотах цих часів відомостей про замку немає. Мабуть, він був побудований пізніше для охорони історичного шляху, здавна що пролягає по долині річки Латориці через Верецький перевал, званий в древніх грамотах «Великими руськими воротами».

Мукачівський замок — видатна воєнно-архітектурна пам’ятка епохи феодалізму — увінчує одиноку сопку вулканічного походження, що підноситься на висоту близько 70 м над долиною р. Латориці. Цей грандіозний комплекс оборонних споруд склався протягом ба¬гатовікової історії Закарпаття. Він є надзвичайно складною й розвиненою системою, на окремих ланках якої можна простежити майже всі етапи розвитку оборонного будівництва Середньої Європи.

Замок «Паланок» XIV-XVIII ст.

Гадають, що вже в IX-Х ст. на цій горі існувало невелике прикордонне укріплення Київської Русі за Карпатами, яке було зруйноване татаро-монголами в 1242 р.

Найдавніше ядро мурованого замку в Мукачеві, що займало східну частину гірської вершини, склалося з однієї квадратної в плані башти-донжона з криницею в нижньому ярусі, підсиленої ровом та валом. Детальні обміри та натурні дослідження 1971-1973 рр. дали змогу точніше визначити ту частину замку кінця XIV — початку XV ст., будівництво якої пов’язане з іменем русько-литовського князя Ф. Коріатовича. У1396 р. угорський король Сигізмунд по¬дарував йому Мукачеве та закріплені за замком во¬лодіння. На початку XV ст. донжон обведено кам’я¬ним оборонним муром з кількома півкруглими або підковоподібними в плані баштами. Три з них збе¬реглися до нашого часу. Форма плану замкового подвір’я — Верхнього замку — наближалася до овалу або до прямокутника з закругленою південною частиною. В’їзд у Верхній замок був влаштований, напевне, з півдня. Існуючий нині прохід на його подвір’я з Середнього замку в південно-східній круглій башті влаштовано значно пізніше. На рівнині, що оточує гору, існував рів, який наповнювався водою з р. Латориці, а на внутрішньому березі рову був укопаний дубовий частокіл — «паланок», який і дав давню назву замкові Первісно до замку вела крута дорога по південному схилу гори, а на початку XVII ст. на західному схилі було влаштовано нову дорогу, якою користуються й нині.

Поширення й удосконалення вогнепальної зброї, яка потребувала модернізації фортифікаційних споруд, а також пошкодження цих споруд під час воєнних дій та зміна володарів замку були причиною того, що його протягом XVI- XVIII ст. неодноразово добудовували та удосконалювали. Поступово забудовувалася терасами вся Замкова Гора. Комплекс споруд, які групувалися навколо дворів Верхнього, Середнього й Нижнього замків, та передворітні укріплення «спускалися» в напрямку північ-південь.

Нижній замок (?) в Мукачево

У 1633 р., коли замком володів семиградський (трансільванський) князь Георгій Ракоці, французькі інженери докорінно, згідно з новими досягненнями фортифікаційного мистецтва, удосконалили оборонну систему замку. В цей час збудовано могутні кам’яні бастіони, що збереглися до нашого часу, та систему звідних мостів з надв’їзними спорудами. Мукачівський замок перетворився на могутню бастіонну, пристосовану до артилерії, фортецю, взяти яку приступом було майже неможливо. Він складався з трьох основних частин, відокремлених одна від одної стінами та витесаними в скелі ровами, через які перекинуто мости (в давнину — звідні). Кожна з цих частин могла захищатися самостійно.

У 1688 р. після облоги німецькими військами, яка тривала близько трьох років, замок був дуже пошкоджений і потребував ремонту й перебудов згідно з вимогами тогочасної військової техніки. Поблизу первісного «паланка» рови засипали й набагато далі від гори, на відстані близько 120…250 м від них, за італійською системою насипали вали з сімома виступними могутніми кам’яними п’ятикутними бастіонами. Зовні вали оточував рів, який наповнювався водою р. Латориці. Одночасно в замку збудовано нові житлові та господарські корпуси. Тоді в основному й склалася та забудова замку, яка збереглася до нашого часу.

Верхній замок в Мукачеве

Герб Ракоці на стіні замку в Мукачеве

Подвір’я Верхнього замку утворене П-подібним у плані палацом його володарів, який складається з кількох житлових та господарських корпусів.

Трапецієподібний у плані двір Середнього замку розташований на другій терасі, нижче від Верхнього замку на 6~8 м, і оточений дво- та триповерховими корпусами, в яких містилися казарми гарнізону та арсенал. Оборонні споруди Середнього замку складалися з кам’яних мурів, ровів та чотирьох бастіонів.

Третя тераса розташована нижче від Середнього замку на 10 м. Тут розміщується Нижній замок, утворений трьома корпусами, збудованими на бастіонах З півночі двір Нижнього замку сполучався мостом із Середнім замком, а з півдня через звідний міст, прокладений над сухим ровом, з равеліном.

На найнижчій терасі посередині сухого рову на початку XVII ст. зведено надбрамну башту — останню оборонну споруду, якою, в основному, було завершено забудову замку.

Середній замок в Мукачеве

Краєвид з Верхнього замку в Мукачеве

Ілона Зріні і Ференц II Ракоці — скульптура на бастіоні замку

Галереї Верхнього замку в Мукачеве

Старовинний латинський напис на стіні замку в Мукачеве

Погруддя Шандора Петефі на стіні замку в Мукачеве

Князь Корятович — скульптура на замковому подвір’ї

Зовнішній бастіон Верхнього замку

Краєвид на Мукачеве із бастіону Верхнього замку

Мукачівський замок разом з усіма своїми спорудами, ровами та оборонними мурами займає площу 13 930 м квадратних. Довжина його — 248 м, максимальна ширина — 101 м. Його житлові та господарські будівлі налічують понад 120 приміщень Він має велику історико-архітектурну цінність як один з найбільших і найскладніших оборонних комплексів на території України. Зараз у замку знаходиться краєзнавчий музей.

Верхній замок

Бастіон Нижнього замку

Бастіон і в’їзний міст. Нижній замок в Мукачеве

Продовження читайте і дивіться в частині 2…

 

«Моя перша подорож по Закарпатті»

Ця розповідь для тих хто любить подорожувати (особливо пішки). Отже, збирайте веселу компанію, беріть паспорти, купуйте квиток до Вилока на Солотвинський поїзд і вперед!!!

Вилок (угор. Tiszaújlak) — селище міського типу у Виноградівському районі Закарпатській області України. Знаходиться на кордоні з Угорщиною. 90% населення етнічні угорці. Вокзал зустрів нас, а ми його о 5.52 28.03.09.

Православна церква у смт. Вилок, за 2 км від українсько-угорського кордону. На жаль більш детальнішою інформацією щодо неї не володію. Але це перша і остання православна церква, яку доводилось бачити у нашому маршруті.

Вилок. Вид на православну церкву (досить оригінальну, таких ще не зустрічав) і греко-католицьку (з права).

Місцеві вілли у Вилоку. Смт в основному розвивається за рахунок 
прикордонної межі з Угорщиною. Попередня назва села — Уйлок.
Сам Вилок заснований 1200 р., і зараз в ньому проживає бл. 3400 осіб. Відстань до Виноградова 16 км.

Церква у Вилоку, на жаль стосовно неї також не володію детальною інформацією, але по всьому є припущення що вона належить УГКЦ. При вході з обох боків, розташовані старі розписи; біля церкви знаходиться цікавий хрест, такі зустрічав лише на Закарпатті.

Не вірте інформації на кастлесі, що цей костел є основною метою
подорожі у Вилок, а він до речі 1788р. на честь св.Олени; башта 19 ст. Створений на межі бароко і класицизму. У Вилоку обов’язково треба подивитися ще дві цікаві церкви.

Думка учасника маршруту Карвацького Романа про костел у Вилоку : «Нічого такий храм. Цікавий ще й тим, що якщо пройти 100 метрів від його входу прямо, нікуди не звертаючи, то опинешся вже в Угорщині (це за умови, якщо тебе не застрелять прикордонники із вежі, яка стоїть на кордоні).»

Я вже був за 200 м від кордону з Польщею, милувався Румунськими Карпатами на Чорногорі ,а тепер і з Угорщиною.

Такий знак зустріне Вас при виїзді з Вилока у напрямку на Берегове. Особливо цікавий нижнім написом ,мені язик «ламається» щоб таке прочитати.

За одну подорож встигли побувати одразу у двох районах, правда у Виноградівському побачили лише Вилок, який запам’ятався тим що тут добре не погуляєш, на Вас чатують дядьки з автоматами (жарт). Паспорт обов’язково треба мати з собою.

Після Вилока маршрут заходить на територію вже Берегівського району — краю де «панують» угорці…

Перший пункт маршруту в уже Берегівському районі — Четфалва — село в Україні, Закарпатській області, Берегівському районі. Колишня назва — Четово. Засноване 1260 року.

Четфалва — розташувалось на правому березі ріки Тиса. Переважна більшість населення — угорці. Населення 800 чоловік, 99 % – угорці. Конфесійний склад 70 % – реформати (священник – Орбан Шандор), 15 % – римо-католики (священник – о. Поп Тихомер), греко-католики (священник – о. Мароші Іштван). Дуже цікаво…

Головною пам’яткою села є готична церква з дерев’яною дзвіницею 14-17 ст. По своїх архітектурних формах дзвіниця нагадує оборонні башти Чехії і Німеччини.

Майже 30-метрова дзвіниця…найвища дерев’яна в Україні. Із середини дзвіниці відкривається непоганий вид на навколишню територію.

На фото — готичний реформатський храм XV ст. з дерев’яною дзвіницею XVIII ст. Кам’яний костел походить, за останніми даними, ще з XV ст., а дзвіницю поставили біля його фасаду у XVIII ст.

Краєвид з дзвіниці. Це ансамбль католицького храму Святого Духа. Тут по черзі правлять службу Божу греко-католики і римо-католики (на загал їх 110, що складає 15% населення Четфалви). А на далекому плані ще можна розгледіти пасмо вулканічних Карпат.

Бене — наступний пункт нашого маршруту Берегівським районом.
Колишня назва — Добросілля. Засноване 1269 р.

На фото пам’ятка сакрального оборонного будівництва — мурований костел 15ст. з виступаючою від бабинця квадратною в плані, стрімкою вежею-дзвіницею, вузькими вікнами-бійницями. Дата зведення костелу відноситься до кінця 17ст. (за ПМА УРСР). Але на дошці на костелі вказано шо він 15 ст. Його недавно відреставрували, тому цей реформаторський костел виглядає колосально гарно.

Після ознайомлення з цікавою пам’яткою Бене, ми рушили на Квасово, що за 5 км від с. Бене.Тут на пагорбі над р.Боржава,
знаходяться руїни замку 12-13ст. Колишня назва села — Квасове.
Село одне з найдавніших поселень на Закарпатті.

Живописні руїни — це все, що лишилося від невеликого замку ХІІ ст. І причиною, цьому є не війни, не напади ворогів, хоча і таке було, а мабуть, все ж таки мешканці села. Наприкінці 19 ст. він ще знаходився в більш менш пристойному вигляді. Був замок зведений в 12 ст. як житловий, романського стилю, і виглядав він як замок феодала. Трикутний в плані, мав вежу діаметром в 12 м, оточений 6 м муром, і ровом, який заповнювався водою з р. Боржава. Відомо що замок зводили для оборони Соляного шляху.

У 16 ст. власник замку Павло Мотузнаї не раз грабував місцевих
селян і феодалів, унаслідок чого угорський дворянський сейм
постановив 1564р. зруйнувати замок, а майно господаря конфіскувати на користь держави. Відтоді замок не відбудовувався. Хочу зауважити — що від цього замку залишилося більше, ніж може здатися із першого погляду.

Реформатський костел — пам’ятник провінціальної кам’яної архітектури 12-14 ст. в селі Кідьош. Колишні назви Куйош, Зміївка. Засноване 1332р. В с. Кидьош також добре розвинене виноградарство.

Цікава споруда в Кідьоші, по моїх припущення належить громаді баптистів.

Кінцевим пунктом маршруту є м. Берегове. Перша згадка про місто 1141р. 1247р. король Бейла 4 надав місту статус королівського. Населення бл.26 тис. Сьогодні Берегове відоме своїми виноградниками і термальними джерелами.

Стара капличка на місцевому цвинтарі, на якому половина гробів з
хрестами, а половина без (мабуть так ховають кальвіністи).

Знаходиться в центральній частині міста. Перша письмова згадка про костел відноситься до 1247р., після цього він кілька разів перебудовувався. На вул. Ш.Петефі знаходиться костел Воздвиження Святого Хреста 13-15 ст.

Думка Карвацького Романа про цей костел : » Це доречі єдиний храм, який ми побачили під час цієї подорожі із середини. Ех як було приємно після всього того зайти у середину нормального християнського храму. Але чогось йому не вистарчає.. хм, чого ж? Ах, точно… півня…»

Висновок:

Ось такий маршрутик ми пройшли за один день відвідавши 6 місць за 12 годин, і пройшовши близько 30-35 км.

Думка безпосереднього учасника маршруту Берегівським районом Карвацького Романа про цю подорож : » Важко повірити, що за один день тебе можуть два рази зупинити прикордонники, ти можеш два рази заблудити, поїсти на руїнах замку, можеш на халяву випити вина, і сісти на поїзд в 15 кілометрах від того місця, де збирався. Правду кажуть, в цьому світі можливе все:)) «.

КВАСОВЕ (Берегівський район)

Руїни замку, 12 — 13 ст.

Історія замку:

Замок зводили для оборони Соляного шляху. У 16 ст. власник замку Павло Мотузнаї не раз грабував місцевих селян і феодалів, унаслідок чого угорський дворянський сейм постановив 1564 р. зруйнувати замок, а майно господаря конфіскувати на користь держави. Відтоді замок не відбудовувався.